Мова – духовний скарб нації. Це не просто засіб людського існування, це те, що живе в наших серцях. Саме мова формує свідомість, творить людину, культуру, історію.
21 лютого представники всіх націй і народностей у світі відзначають Міжнародний день рідної мови. Це свято було проголошене на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, яка відбулася 26 жовтня – 17 листопада 1999 року в Парижі. Міжнародний день рідної мови був установлений з метою вшанування пам'яті загиблих захисників бенгальської мови в Республіці Бангладеш, де 21 лютого 1952 року з нечуваною жорстокістю розстріляли студентів-демонстрантів.
Метою Міжнародного дня рідної мови є сприяння мовній різноманітності світу і стимулювання вивчення іноземних мов населенням різних країн. ЮНЕСКО виступило за зближення культур і їх активну взаємодію, зокрема, в мовних питаннях, оскільки саме мови вважаються важливим інструментом розвитку духовної спадщини Планети.

Рідна мова для кожної людини є важливим елементом культурної свідомості. Вона накопичує традиції й досвід попередніх поколінь і дозволяє передати їх нащадкам. Мови, як люди – у кожної своя доля… Народжуються, формуються, живуть та… помирають. Зараз у світі люди говорять на 6 000 мов, і приблизно половина з них під загрозою зникнення. У деяких мов не залишається живих носіїв, тому одним з методів порятунку лінгвістичного багатства планети експерти називають вивчення іноземних мов.
Зберегти зникаючі мови світу, значить, захистити культурну спадщину. Не секрет, що в кожній державі існує кілька мов, одна з яких - державна. Втім, є країни з кількома державними мовами. Тому приклад - Канада, Швейцарія, Бельгія. Існує ще безліч діалектів, що відносяться до тієї чи іншої місцевості. Всі вони мають право на існування, оскільки на них говорять люди. Щоб зрозуміти культурні традиції у світовому контексті, необхідно популяризувати мовну різноманітність.

В Україні це свято відзначають з 2002 року, коли для зміцнення державотворчої функції української мови та сприяння вільному розвитку і використанню інших мов національних меншин України було видане розпорядження №34/2002-рп “Про відзначення Міжнародного дня рідної мови”.
Відтоді це свято стало ще одним днем пошанування рідної мови в кожному освітньому закладі, у бібліотеках, культурних центрах, просвітницьких організаціях України.

Українська мова витримала жорстокі випробування. Це і зневажання її польською владою, російським царизмом, прагнення знищити її і за радянських часів. Не раз українцям забороняли сповідувати віру і вчити у школах дітей – друкувати Святе Письмо і видавати шкільні підручники.
Сучасна українська літературна мова остаточно склалася на початку XIX ст. Зачинателем її був І. Котляревський, а основоположником — Т. Шевченко. За українське поетичне слово віддали свої життя Тарас Шевченко, відомі поети 60-х років – Василь Симоненко і Василь Стус.
"Мова - це наша національна ознака, в мові - наша культура, ступінь нашої свідомості... Мова - душа кожної національності, її святощі, найцінніший скарб... І поки живе мова -житиме народ, яко національність. Не стане мови - не стане й національності: вона розпорошиться поміж дужчим народом" (І. Огієнко).
Відомий український письменник XIX ст. Панас Мирний писав: "Найбільше і найдорожче добро кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, роздум, досвід, почування".